2 квітня — Всесвітній день поширення інформації про аутизм.
✔️Цей день був встановлений 18 грудня 2007 року резолюцією № A/RES/62/139 Генеральною Асамблеєю ООН. Мета цього дня — привернути увагу громадськості та підкреслити важливість допомоги дітям та дорослим з аутизмом для підвищення рівня їх життя.
💙Символом цього дня вважається синій/блакитний колір, бо це колір Всесвітньої організації аутизму Autism Speaks. Саме ця організація у 2005 році вперше організувала акцію на підтримку даної теми — акція називалася «Запали синім» (Light It Up Blue).
🔖Аутизм (розлади аутистичного спектру (РАС)) – це стан, який виникає внаслідок порушення розвитку головного мозку. Характерними проявами є вроджений та всебічний дефіцит спілкування та соціальної взаємодії. Аутизм неможливо вилікувати, проте з часом можна скоригувати й адаптувати людину до соціального життя.
🔖До 6 років мозок активно засвоює інформацію. І якщо до цього віку зусиллями корекційних педагогів, психологів, арттерапевтів, логопедів розвивати дитину з РАС, то з часом таку дитину можна адаптувати до соціального життя.
"Найгірше, що ви можете зробити, це нічого не зробити (про навчання та розвиток дітей з аутизмом)." - Темпл Грандін
Будьмо дружніми до аутизму!
Ці надзвичайні люди потребують нашої уваги, турботи, любові♥️
❗️ Поради батькам дітей з ООП щодо поведінки під час війни
⚡Намагайтеся
бути максимально спокійним у присутності
дитини.
⚡Проговорюйте
кожен крок та ваші плани та дії. Якщо ви прямуєте в бомбосховище, або
евакуюєтеся з міста, поясніть дитині, що вдома небезпечно і що вам необхідно
взяти найнеобхідніше.
⚡Особливо
важливо пояснити дітям, як зараз важливо, щоб вони робили все, що просять
батьки, без суперечок.
⚡Намагайтесь
відволікати дитину доступними іграми,
жартами, розмальовками тощо. Якщо ви знаходитесь у бомбосховищі, без доступу до олівців/ручок/ігор/розмальовок
і т.п., можна рахувати людей навколо, шукати кольори (наприклад на одязі
людей), обводити пальчиком свою руку,
вчити вірш, розповідати казку, співати.
⚡Практикуйте
разом з дітьми дихання, яке застосовують у стресових ситуаціях і за панічних
атак: вдих-затримка дихання-видих-затримка дихання.
⚡Обіймайте дитину, тримайте за руку. Це заспокоює навіть дорослих.
Залишаємось на зв'язку, перемога буде за
нами.
Які ознаки можуть свідчити, що Ваша дитина має аутистичний розлад?
✅Порушення мови
Частина дітей не розмовляють зовсім, інші відстають від своїх однолітків у мовному розвитку. У віці до 12 місяців не агукають, не виявляють активно радості при наближенні мами або когось із близьких; видають одні й ті ж звуки, в 2 роки у них вкрай бідний словниковий запас (близько 15 слів), до 3 років вони майже не здатні комбінувати слова. Такі діти часто повторюють почуті десь слова і фрази, придумують власні слова (неологізми) і не користуються мовою для спілкування.
✅Відсутність емоційного
контакту з людьми
В першу чергу – з батьками. Малюки не дивляться людям в очі, не тягнуться до батьків на руки, не посміхаються, часто чинять опір спробам взяти їх на руки, приголубити. Вони не відрізняють батьків від інших людей, не помічають, що до них хтось звертається.
✅Усамітнення
Дитина з аутизмом відчуває сильний дискомфорт серед інших людей, а з часом – тривогу. Вони не завжди грають з однолітками, не розуміють емоцій інших людей і тому віддають перевагу усамітненню, яке захищає їх від сильних переживань з приводу складнощів спілкування.
✅Напади агресії
Будь-яка невдача може викликати у дитини спалах гніву, спровокувати істерику, фізичну атаку. Агресія у дітей з аутизмом може бути спрямована на інших і на самих себе, останнє зафіксовано у 30% хворих.
✅ Слабкий інтерес до
іграшок
Наприклад, дитина не катає машинку, а годинами крутить її колесо. Інший варіант – прихильність тільки до однієї іграшки або її частини, до одних і тих же дрібних предметів.
✅Стереотипність поведінки,
страх змін
Діти
з аутизмом схильні здійснювати одні й ті ж дії протягом довгого часу:
повторювати одне і те ж слово, бігати по колу, розгойдуватися з боку в бік,
дивитися на обертові об'єкти, вертіти щось тощо.
Мультфільми які навчать дитину толерантності
Консультація для батьків
"Інклюзивна освіта: навчаємо і виховуємо разом"
Сьогодні в Україні дуже важливою є проблема освіти дітей з особливими освітніми потребами.
У зв’язку з цим розширюється та удосконалюється мережа навчальних закладів компенсую чого типу (санаторні та спеціальні ), в яких безоплатно перебувають хворі діти і діти з вадами психофізичного розвитку. Але разом з цим більш широкого розвитку набуває й інклюзивна освіта, яка передбачає, що діти з особливими освітніми потребами відвідують звичайний дошкільний заклад, школу, навчаються і виховуються разом зі своїми ровесниками. Як свідчить практика передових європейських країн, більшість дітей з особливостями психофізичного розвитку може навчатись та виховуватись у навчальних закладах загального типу за умови відповідної системи навчально-виховної роботи.
Головний принцип інклюзії: «Рівні можливості для кожного».
Конституція України, Закон України «Про освіту» гарантують усім дітям право на освіту, отже і можливість реалізувати це право в усіх державних навчальних закладах належно від статі, раси, національності, соціального та майнового стану, стану здоров’я, місця проживання та інших чинників.
Діти з особливими потребами мають право задовольняти свої потреби так само, як і всі інші члени суспільства.
Сьогодні, ми часто вживаємо новий термін інклюзивна освіта.
Що ж дає інклюзивна освіта дитині з особливими потребами?
1. Перебування в групі зі здоровими ровесниками дає дитині з вадами можливість розвивати відповідно її віку комунікативні та соціальні навички;
2. Щодо інтелектуального розвитку — заняття з залучення дітей з особливими потребами сприяють концентрації уваги дітей, посилення їхньої мотивації до навчання;
3. Досвід успішного перебування в інклюзивній групі є добрим підґрунтям для подальшого освітнього залучення та підвищення кваліфікації протягом усього життя.
Перший етап залучення дітей з особливостями психофізичного розвитку до загально-освтінього простору здійснюється у дошкільному навчальному закладі.
Навчання та виховання зазначеної категорії дітей передбачає використання особистісно орієнтованих підходів у навчально-виховному процесі, застосування індивідуальних, групових форм роботи, ураховуючи вплив різних видів розладів і хвороб на процес навчання.
Пріоритетними напрямами роботи є сприяння соціальному, емоційному та когнітивному розвитку кожної дитини для того, щоб вона почувалася неповторним, повноцінним учасником суспільного життя.
Життя серед дітей допомагає таким дітям адаптуватись до нормальних життєвих ситуацій, позбутися почуття ізольованості, відчуження. З другого боку, діти, які їх оточують, та дорослі вчаться спілкуватися та працювати разом, формується почуття відповідальності за товаришів, які потребують не лише допомоги, а насамперед — прийняття та визнання.
Пам'ятка
Дитина із особливими потребами потребує постійної батьківської підтримки. Підпорядкувати таку дитину загальноприйнятим правилам поведінки в суспільстві неможливо, тому треба навчитися взаємодіяти і спілкуватися з нею.
· Пам’ятайте, що дитина не
винна в тому, що вона особлива. Особливості такої поведінки в кожному
конкретному випадку зумовлені певними причинами: проблемами під час вагітності
матері, ускладненням під час пологів, психосоціальними причинами (стиль виховання
в сім’ї).
· Усвідомте, що виховання
та навчання дитини з особливими потебами– це довготривалий, складний процес, що
потребує Вашого уміння, терпіння, знання.
· Навчіться давати інструкції: вони повинні бути
короткими, не більше 3-4 слів. В іншому разі дитина просто «виключиться» і не
почує Вас.
· У взаєминах з дитиною не
допускайте «вседозволеності», інакше дитина буде маніпулювати Вами. Чітко
визначіть і обговоріть з дитиною, що можна, а що не можна робити вдома, в
дошкільному закладі.
· Для підняття самооцінки,
віри дитини в свої можливості – хваліть її за успіхи і досягнення, навіть самі
незначні.
· У повсякденному
спілкуванні з дитиною із особливими потребами уникайте різких заперечень, тому
що такі діти є імпульсивними і відразу ж відреагують на заборону непослухом або
вербальною агресією. В цьому випадку треба говорити з дитиною спокійно і
стримано, бажано дати можливість вибору для малюка.
· Разом з дитиною визначте
систему заохочень і покарань за хорошу і погану поведінку. Визначіть систему
правил поведінки дитини в групі дошкільного закладу, вдома. Просіть дитину
вголос промовляти ці правила.
· Намагайтеся щоденно
закріплювати завдання, по можливості, в ігровій формі. Допомагайте дитині, але
не виконуйте завдання за неї.
· Якщо дитина втомилася –
дайте їй невеликий відпочинок, або займіть її іншою діяльністю.
· Не вимагайте від дитини
більше, ніж вона може.
Корекція затримки психічного розвитку дітей потребує тривалої і
систематичної роботи, яка охоплює всі види її діяльності. Через це дуже
важливо, щоб корекційним завданням було підпорядковане не тільки заняття, а й
режимні моменти, організація дозвілля дитини, де знайдуть корисне застосування
різні розвиваючі ігри, відповідно до віку і можливостей дитини.
10 обов’язкових правил для батьків дитини
з аутизмом
Варто
знати і завжди пам’ятати певні правила взаємодії з дитиною, яка має аутизм:
1. Приймати дитину такою, яка вона є.
2. Виходити з інтересів дитини.
3. Послідовно дотримуватися певного режиму і
ритму життя.
4. Виконувати повсякденні ритуали.
5. Навчитися схоплювати найменші вербальні та
невербальні сигнали дитини.
6. Частіше бути присутнім у
мікрогрупі(класі), де займається дитина.
7. Якомога частіше розмовляти з дитиною,
відповідати за неї, допомагати їй давати найпростіші відповіді (так/ні; хто
зробив – я! тощо).
8. Забезпечити комфортне середовище для
спілкування і навчання.
9. Терпляче пояснювати дитині суть її діяльності, використовуючи чітку наочну інформацію (схеми, карти тощо).
Не
допускати перевтомлення дитини.
Немає коментарів:
Дописати коментар